Історія

Історія ДП «Золочівське лісове господарство»

      Лісгосп організований в 1939 р, його площа становила 29675 га, до складу лісгоспу входило п'ять лісництв: Золочівське , Ожидівське, Побігівське, Пеняківське, Побочанське. За часів окупації в лісництвах господарювали польські та німецькі лісничі. Господарство велось в лісі відповідно до старого польського лісовпорядкування. Була посилена охорона лісу від пожеж і самовільних рубок. Всі непланові в'їзди в ліс були закриті з написами "В'їзд і прохід заборонено" німецькою і українською мовами. Деревину, яку заготовляли, вивозили кіньми до залізничної станції Золочів. Заготовляли фанерну сировину, пиловник, клепку дубову і букову та баланси. Деревину переробляли на місці, в лісі, виробляли клепку з дуба і бука, гнули із ясена обід для коліс, випалювали деревне вугілля. Лісовідновлення проводили в малих обсягах на невжитках і лісових галявинах, рідколіссях.

      Після німецько-фашистської окупації Золочівський лісгосп відновив свою діяльність, визначаються обсяги лісогосподарських робіт в лісництвах, комплектується штат робітників і державної лісової охорони. За лісовпорядкуванням 1948—1949 рр. площа лісів лісгоспу становила 41485 га. Розрахункова лісосіка головного користування: 55 га - 10000 м³ деревини, проміжного 1651 га - 12597 м³.

         Згідно з комплексним лісогосподарським районуванням, ліси Золочівського лісгоспу розташовані в Розтоцько-Опільському районі. Переважаючими насадженнями Розточчя є соснові -42%, дубові -23% і букові - 15% з домішкою різних листяних порід. На Опіллі переважаюча порода бук - 40%, на другому місці дуб - 24%.

     У 1960 р. Золочівський лісгосп та Золочівський ліспромгосп реорганізовано в лісгоспзаг. Характерними ознаками його роботи стали: механізоване насаджування лісових культур, догляд за лісокультурами, застосування механізації у вирощуванні садивного матеріалу.    Сьогодні загальна площа підприємства становить 32441 га, і розміщена на територіях чотирьох адміністративних районів: Золочівського, Бродівського, Буського, Перемишлянського.   

      До складу ДП „Золочівський лісгосп” входить 8 лісництв: Білокамінське, Гологірське, Зозулівське, Золочівське, Нестюківське, Сасівське, Словітське, Пеняківське, авто лісовозна дорога, нижній склад, цех переробки. Для ефективної охорони лісу територія лісгоспу розділена на 8 лісництв, 42 майстерських дільниць.

     Певний рівень механізації забезпечувався і на догляді за молодняками: застосовували кущорізи і рубщики коридорів. На інших рубках використовували бензопили, а також звалювальні машини. Було вперше використано машину шведського виробництва "Брукс" для переробки низькосортної деревини на технологічну тріску. В 1990 р. механізація лісокультурних робіт склала на обробітку грунту 65%, садінні 30%, догляді за лісовими культурами 50%. Комплексна механізація вирощування садивного матеріалу досягла 80%.

       Розпочались у цей час і селекційні роботи - селекція сосни, дуба та модрини шляхом щеплення живців з плюсових дерев. Були створені лісові культури бархата амурського, модрини японської, лимонника китайського. За період а 1959 по 1995 рік створено 11721 га лісових культур.

     У 1976 р. було організовано два постійні лісові розсадники: в Сасівському - 7 га і в Нестюківському - 7 га, лісництвах. У Сасівському лісництві на розсаднику з супіщаними грунтами побудовано систему зрошення, водонапірну вежу, теплицю для вирощування садивного матеріалу в контрольованому середовищі. Лісгоспзаг створив 20 га плантацій модрини японської, насіння з яких матиме високі спадкові властивості. Тепер плантація плодоносить, проводиться збір насіння. Станом на 1. 01. 2013р по ДП «Золочівське лісове господарство» рахується: лісонасінева плантація модрини 13,5 га, генетичний резерват бука лісового 59,0га,плюсових дерев 37шт, лісонасіневі ділянки 64,5га.

      У Золочівському лісництві (кв. 15, вид 2, пл. З га) в 1965 р. закладено дендрологічний парк, де посаджено понад двісті видів дерев і кущів. Закладали його лісничий Золочівського лісництва Б. П. Вихопень та старший інженер лісових культур В. М. Кухар.

     За період з 1978 р. лісовідновлення в Золочівському держлісгоспі забезпечено на площі 4500 га, посаджено лісових культур 3900 га, у т. ч. плантаційних - 500 га, лісових культур за участю модрини -1250 га. Організацію цих робіт забезпечували директор лісгоспзагу С. В. Пономаренко, головні лісничі В. М. Мисаковець, М. С. Герасимчук, Б. М. Ходинь, лісничі Б. П. Вихопень, Б. В. Соколовський, Б. Т. Андрусишин, П. М. Вільчинський, М. П. Майка, Я. В. Галанюк, Р. І. Стецюк.

Розрахункова лісосіка по головному користуванню у 1990— 1995 рр. складала 34,5 тис. м³, по проміжному - 24,0 тис. м³.Тепер розрахункова лісосіка по головному користуванню у 2010— 2020 рр. складає 35,7 тис. м³.

      У 1960-1985 рр. створено потужний лісопромисловий комплекс, до якого входили цехи розпилювання деревини, товарів народного споживання, виробництва паркету, сушильне господарство. Цехи були укомплектовані сучасним обладнанням. Цех з виготовлення паркету в 1990 р. випускав його в обсязі 220 - 240 тис. м² за рік. Низькосортна деревина і лісовідходи йшли на виробництво товарів широкого вжитку. В 1985 р. проводять реконструкцію нижнього складу, монтують новий консольно-козловий кран, механізми для навантаження-розвантаження, до паркетного цеху підводять вітку залізниці. Будують нові майстерні для ремонтних робіт, гаражі-стоянки для автомобільної і тракторної техніки з побутовими кімнатами для механізаторів, будинок побуту, їдальню на 100 місць та магазин.

      У виробничому корпусі відкрито фельдшерський пункт, стома­тологічний кабінет, кімнати гігієни жінки, приймання їжі і відпочинку, кабінет психологічного розвантаження, кабінет охорони праці і пере­дових технологій виробництва. На території комплексу збудовано спортивний майданчик. Побудовано також два котлопункти в Нестюківському і Пеняцькому лісництвах. Майже 600 осіб одержували гаряче харчування в їдальнях, котлопунктах та безпосередньо на місцях роботи в лісі.

      Велику увагу керівництво підприємства приділяло будівництву та створенню умов праці і культурі виробництва. В 1980 р. побудовано новий адміністративний будинок лісгоспзагу зі зручними кабінетами для роботи спеціалістів, залом засідань тощо. В 1982 р. побудовано контору Зозулівського лісництва, в 1985 р. - сауну для робітників, введено в дію понад 800 м² житла. У лісгоспзазі  середньоспискова чисельність працюючих складала на 1 січня 1990р. 904 робітники, середня зарплата в місяць 213 крб. в цінах 1988 р., а механізатори отримували 350-400 крб. В 2012 році середньоспискова чисельність працюючих 221чол, середня зарплата в місяць 2796грн.

     У 1992 р. лісгоспзаг реформується в держлісгосп, Ожидівське лісництво передається до складу Буського держлісгоспу, а Словітське з Бібрського держлісгоспу включається до складу Золочівського. З 8. 05. 2001р введено в дію Гологірське лісництво.

      Очолювали колектив золочівців: Ф. В. Таранович - 1944-1950 рр., Е. А. Рижков - 1950-1957 рр., В. А. Бутиркін - 1957-1960 рр. Дуже багато зробив для лісогосподарського виробництва Т. М. Рупняк, який рано відійшов із життя. В 1978 р. посаду директора обійняв С. В. Пономаренко, а посаду головного інженера Ю. С. Кулик, які повсякчасно дбали про піднесення лісового господарства , промислової діяльності, культури виробництва. На базі цього передового підприємства проводились союзні, республіканські, обласні семінари та навчання з охорони праці й техніки безпеки. Наслідки роботи колективу неодноразово відзначались високими нагородами союзного комітету лісу, Міністерства лісового господарства України.

        З 1999р. по 2000р. підприємство очолив директор Павлів Й. В., з 2000р по 2008 р – Соколовський А. В, а з 2008р по лютий 2014р.-  М.В.Круть. Колектив ДП «Золочівське лісове господарство» на даний час очолює директор Р.Р. Круть.