Середа, 14.11.2018, 13:46
Вітаю Вас Гість | RSS

ДП "Золочівське лісове господарство"

Проведення лісовідновлювальних робіт

Зведена відомість проектів лісових культур, промислових плантацій і природного поновлення на 2018 рік по ДП "Золочівський лісгосп"

Стор.1

Стор. 2

Стор. 3

Стор. 4

Зведена №2 відомість проектів лісових культур, промислових плантацій і природного поновлення на 2018 рік по ДП "Золочівський лісгосп"

Стор. 1

Стор. 2

Стор. 3

 

Виконання планових показників

з лісокультурних робіт

 по ДП „Золочівський лісгосп” за 2017 р.

 

 

 

Згідно осінньої інвентаризації  по ДП «Золочівське лісове господарство» в лісових розсадниках вирощено більше 934,5 тис. стандартних сіянців головних лісоутворюючих порід.

В шкільних відділеннях розсадників вирощено понад 25 тис. шт. декоративних саджанців хвойних, листяних та чагарникових порід.

Осінню 2015 року проведено підготовку грунту під посадку 2016 року на площі 28 гектарів.

Складання проектів лісових культур та природного поновлення на 2016 рік завершено та очікують рецензії членів лісокультурної ради.

Всього на 2016 рік обсяги лісовідновлення заплановані на площі 106 га, з них 47 га садіння лісових культур та 59 га природне відновлення.

Для розгляду проектів створення лісових насаджень та їх рецензування в першій половині лютого 2016 року у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства буде проведено засідання Лісокультурної Ради Львівського ОУЛМГ. До складу Лісокультурної ради входять науковці національного лісотехнічного університету України проф. Гузь М.М. та проф. Дебринюк Ю.М., а також головні лісничі державних лісогосподарських підприємств, інженери лісових культур та спеціалісти управління.

Після рецензування лісокультурною Радою проектів лісових культур та природного поновлення і внесенням необхідних поправок, відповідно до розпорядження Львівського ОУЛМГ від 01.12.2015 року № 18 «Щодо механізмів громадського контролю в лісогосподарських підприємствах Львівського ОУЛМГ», зведені відомості проектів лісових культур та природного поновлення будуть висвітлені на офіційному сайті ДП “Золочівський лісгосп” та Львівського ОУЛМГ.

А також ДП "Золочівський лісгосп" проводить вирощування та реалізацію декоративного садивного матеріалу для озелення таких порід, як : ялина колюча форма голуба, туя західна форма колоновидна, самшит вічнозелений, магонія падуболиста, ялівець козацький, барбарис звичайний, кипарисовик горіхоплідний та інші.

 

Магонія падуболиста

Mahonia agguifolium Nutt

Опис:

 Вічнозелений чагарник сім. барбарисових вис. до 1 м, утворює зарості. Листки складні, непарноперисті з 5-9 шкірястих листочків з колючими зубцями по краю. Квіти жовті в прямостоячих багатобарвних мітелках. Плоди синювато-чорні, ягоди з сизим нальотом, покриті ворсинками. В Україні культивується повсюдно. Декоративна  р-на. Цвітіння М. п. починається з третьої декади квітня - першої декади травня і триває 18-20 днів. Добове кількість виділяється квіткою цукру в нектарі коливається від 0,35 до 0,66 мг, нектаропродуктивність становить 90-100 кг / га.

Ягоди продовгуваті, темно-сині з сизим покривом, їстівні, кисло-солодкі до 1см, дозрівають на початку серпня.

Вирощування:

У одного куща плодів не буває або завязуються одиничні ягоди від випадкого далекого переносу пилку. Тому, для врожаю і для любування кущем, всипаним гронами синіх ягід необхідна посадка кількох рослин.

Дає густі кореневі відприски. на сонячних місцях формує щільні сіяючі весною кущі. Добре переносить обрізку і формування крони.

Потребує багаті гумусом грунти. Тіньовинослива.

Перші кілька років сильно обмерзає. Підрісши, зимує досить добре. В сильні морози може обмерзнути без снігу, але швидко відновлюється.

Посадка:

Може рости на сонці і в півтіні. На сонячних місцях іноді страждає від коливань температури або висихає від морозу. Краще садити в захищених від вітру місцях. Коренева шийка на рівні землі. Якщо грунтові води знаходяться близько, необхідний дренаж, що складається з щебеню шаром 10-20см. Грунтова суміш: дернова земля, торф, пісок – 2: 1:1. Підживлення: при посадці вносять нітроамофоску (500г)

Догляд:

Полив: протягом першого місяця після посадки рекомендується проводити поливання раз на тиждень по 1 відру на рослину. У суху пору сезону полив по 1,5-2 відра на рослину 2 рази на тиждень і дощування. Магонії люблять вологі грунти; на сухих і в тіні крони рідшають. Молоді рослини в посушливий період вимагають більш частого й рясного поливу. Розпушування: неглибоке, 8-10см після поливу і прополювання бур’янів під молодими посадками. Мульчування: бажано мульчування торфом або тріскою шаром 7см.

Самшит вічнозелений

Buxus sempervirens L.

 

Опис:

 Декоративна, вічнозелена рослина представлена щільним чагарником. Гілки самшита густо покриті листям. Ідеально підходить для стрижки та формування, не потребує укриття на зиму. За допомогою самшиту можна створювати живоплоти, унікальні садові фігури, відгороджувати і робити межі між зонами ділянки.

Розмір: дорослий чагарник досягає 2-4 м у висоту. Річний приріст 15-20 см.

Листя: листя самшиту мають еліптичну, трохи круглясту форму, шкірясті на дотик. Забарвлення їх темно-зелене, поверхня глянцева. Довжина: 1,5-3 см. Листя є дуже отруйним.

Цвітіння/плоди: цвітіння зовсім непомітне, медоносне. Представлено воно дрібними жовто-зеленими квіточками, які зібрані в гроновидні суцвіття. Плоди самшиту мають форму коробочки довжиною до 1 см, усередині якої сховане насіння.

Посадка:

Сприятливий період посадки самшиту є весна і осінь (вересень). Самшит краще вкорінюється навесні, так як він встигає підготуватися до зими. Восени ж рекомендують проводити посадку дорослих рослин. Якщо ж Ви вирішили провести посадку самшиту в літній період, тоді не забудьте регулярно поливати рослину і обприскувати її.

Вид кореневої системи: стрижнева і глибока. Вона широко розростається по поверхні.

Сприятливі умови розвитку: самшит може рости на будь-яких грунтах, але більше віддає перевагу добре удобреним, пухким і вапняним. Підібравши необхідний тип грунту, рослина буде давати сильний приріст. Якщо ж посадити чагарник в бідний грунт, то приріст буде невеликим, але рясно вкритий листям. Самшит любить тінисті і напівтінисті ділянки.

Особливості:

ідеально підходить для стрижки та формування. Стригти чагарник необхідно регулярно в період з травня по серпень кожні шість тижнів. Таким чином, стрижені фігури і живопліт буде мати акуратний і компактний вигляд. Самшит - довговічна рослина, яка живе більше 500 років.

 

Використання в дизайні: самшит цінується в ландшафтному дизайні за свої декоративні якості і повільне зростання, завдяки чому самшитові чагарники довго зберігають надану їм форму. За допомогою самшиту можна створювати живоплоти, унікальні садові фігури, відгороджувати і робити межі між зонами ділянки. Самшит є одним із самих древніх рослин, яку часто використовують у декоруванні саду. Купуючи рослини для своєї ділянки, вибирайте одну з найкращих садових рослин - самшит.

Декоративні кущі самшиту ростуть дуже повільно і ніколи не виростають високим. У нього багато дрібних, блискучих листочків, які густо покривають гілки куща. Самшит добре переносить регулярну стрижку, формування та обрізку - це яскравий представник класичної рослини для створення живоплотів і бордюрів. Тому ви можете купити самшит і більше не турбуватися про благоустрій вашого саду - ділянка завжди буде виглядати доглянуто і красиво.

 

Вирощування:

Самшит приживається в будь-якому ґрунті, не боїться сонця, добре переносить тінь, чудово росте на відкритому місці або в півтіні. Декоративні садові рослини не вибагливі у цьому плані.

Живці укорінюють влітку в холодному парнику або висаджують в затіненому місці в саду і регулярно поливають. Вкорінюється самшит довго - на це може піти цілий рік.

Рослина самшит легко переносить пересадку абсолютно в будь-якому віці. Зазвичай його висаджують для формування живоплоту в один ряд, але можна створити досить широку огорожу у вигляді щільної стіни - можна висаджувати рослину в два ряди, в шаховому порядку.

Крону самшиту формують влітку, обрізаючи її у відповідності зі своїм задумом, видаляючи непотрібні гілки. Зрізані зелені живці можна використовувати для вегетативного розмноження - це вам дозволить отримати багато рослин для подальшої посадки живоплоту.

Ялівець козацький

Juniperus sabina L

 

 

Опис:

Це стланик, що має червонувато-буру кору та лускоподібну ромбічну і ланцетну хвою 1-2 мм завдовжки, розташовану черепитчато. На пагонах хвоя зберігається до трьох років. У молодих рослин і на затінених гілках розвивається хвоя іглоподібної форми. Ця рослина дводомна. На пагонах формуються шишкоягоди 5-7 мм в діаметрі, буро-чорні, округло-овальної форми, більшість двонасіннєва. Розмноження відбувається вегетативно і насінням, а також укоріненням гілок.

Посадка ялівця козацького.

 При посадці слід враховувати деякі особливості росту цієї рослини. Для цього чагарнику слід вибирати добре освітлені місця. На тінистих ділянках рослина також може рости і розвиватися, але буде слабкіша і менша за розмірами, втрачаючи свої декоративні властивості. Відстань між окремими кущами має бути не менше 0,5 метра. При правильному догляді один кущ ялівця козацького, розростаючись протягом десяти років, може зайняти площу до 20 кв. метрів. Глибину посадки визначають залежно від кореневої системи окремого екземпляра ялівцю і грудки землі. Придатний варіант - яма глибиною приблизно 0,7 м з підсипанням в неї землі. При необхідності використовуютья бита цегла і пісок шаром 15-20 см в якості відмінною подушки для дренажу рослин.

Догляд за козацьким ялівцем.

Догляд має певні особливості. Кущ не слід накривати на зимовий період. Тільки при першій посадці у відкритий грунт ялівець вкривають у першу зиму. Незважаючи на те, що всі ялівці посухостійкі, для кращого росту в посушливе літо їх необхідно поливати не менше двох-трьох разів за сезон. Важливо для хорошого розвитку рослини і вечірній обприскування. Навесні (у квітні-травні) в грунт вносять добрива - нітроамофоску (30-40 г на 1 кв.м.). Щорічно проводять торф'яне мульчування тирсою або тріскою, причому товщина шару повинна становити від п'яти до восьми сантиметрів.

Місце розташування: воліють добре освітлені ділянки, але можуть виносити деяке затінення. Не вибагливі, досить морозостійкі.

 Грунт: не вимогливі, добре ростуть на всіх видах грунтів, але не переносять сильного засолення і надмірного зволоження.

Барбарис звичайний

Bérberis vulgáris

 

Опис:

Колючий чагарник близько 4 м в висоту. Молоді гілки червоно-коричневі, пізніше брудно-сірі. Листопадний чагарник сімейства барбарисових (Berberidaceae), до 3 м висоти, з потужною поверхневою кореневою системою. Кора старих гілок сіра, розтріскується; на молодих стеблах вона бороздчата, жовто-бура або жовтувато-сіра. Гілки тонкі, спрямовані вгору, з великими простими і трироздільна колючками (видозмінені листя), в пазухах яких перебувають нирки. З них розвиваються вкорочені гілочки з пучком листя. Листки чергові, довгасто-оберненояйцевидні, по краях мілкопильчасті з жорсткими колючими віями.

Листи, частково видозмінені в потрійні колючки, розташовані пучками. Нижня сторона листя часто буває вражена іржаний грибом, для якого барбарис служить проміжним господарем. З пазух листя розвиваються звисаючі гроновидні суцвіття жовтих квіток, з яких після запліднення розвиваються блискучі червоні подовжені плоди. На зламі стебла або при обрізання коренів видно, що всередині вони забарвлені в жовтий колір. Цвіте в травні-червні.

Посадка:

Може рости на сонці і в півтіні. На сонячних місцях іноді страждає від коливань температури або висихає від морозу. Краще садити в захищених від вітру місцях. Коренева шийка на рівні землі. Якщо грунтові води знаходяться близько, необхідний дренаж, що складається з щебеню шаром 10-20см. Грунтова суміш: дернова земля, торф, пісок – 2: 1:1. Підживлення: при посадці вносять нітроамофоску (500г)

Догляд:

Полив: протягом першого місяця після посадки рекомендується проводити поливання раз на тиждень по 1 відру на рослину. У суху пору сезону полив по 1,5-2 відра на рослину 2 рази на тиждень і дощування. Молоді рослини в посушливий період вимагають більш частого й рясного поливу. Розпушування: неглибоке, 8-10см після поливу і прополювання бур’янів під молодими посадками. Мульчування: бажано мульчування торфом або тріскою шаром 7см. Обрізка: щорічно навесні видалення сухих пагонів. Стрижка в живоплоту помірна , не більше 1/3 довжини пагона.

 

 Збір і заготівля.  У серпні-вересні пристигаючі плоди, і їх можна збирати. Зазвичай з них роблять сік, але іноді залишають на сушку. Листя треба збирати в червні і відразу ж сушити на повітрі. Кору з коріння збирають восени. Листопад (жовтень) - дуже вдалий час для цього. Викопані коріння ріжуть, знімають з них кору, нанизують її на нитки і швидко сушать на повітрі.

Квітки з сильним запахом, світло-жовті, на квітконіжках, зібрані по 15-25 шт. в пазушні пониклі кисті. Плід - довгаста, темно червона-, соковита, дуже кисла їстівна ягода, масою близько 0,4 г, з 2-3 насінням. Насіння дробнозморшкуваті, довгасті, темно-коричневі, кілька сплюснений. Цвіте в травні - червні, плоди дозрівають з кінця липня до жовтня. Розмножується насінням і вегетативно - відрізками кореневищ, столонами. Виростає майже у всіх країнах Європи.

 

Кипарисовик горіхоплідний

(Chamaecyparis pisifera)

 

Опис

Це дерево з конусовидною кроною і гілками, що розходяться горизонтально. Хвоя внизу гілок білоплямиста з білими смужками. Шишки розміром з лісовий горіх. У віці 10 років досягає 2 м вис. Хвоя м'яка, не колюча, сріблясто-блакитного кольору. Краще всього росте на родючих, вологих грунтах на відкритому місці. Рекомендується для малих, присадибних садів.

Кипарисовик горохоплідний Squarros - хвойний декоративний чагарник з блакитною хвоєю. Гілки горизонтальні, розташовані нерівномірно, зі звисаючими кінцями. Хвоя луската, зверху темно-зелена, знизу з білими смужками. Шишки дрібні, кулясті, темно-коричневі, до 0,6 см в діаметрі.

Вологолюбний, в літній період потребує рясного поливу, інакше призупиняє зростання, не переносить надлишку добрив. Зимостійкий.

Витримує обрізку, придатний для створення бонсаї. Придатний для стрижених огорож.

Посадка:

Може рости на сонці і в півтіні. На сонячних місцях іноді страждає від коливань температури або висихає від морозу. Краще садити в захищених від вітру місцях. Коренева шийка на рівні землі. Якщо грунтові води знаходяться близько, необхідний дренаж, що складається з щебеню шаром 10-20см. Грунтова суміш: дернова земля, торф, пісок – 2: 1:1. Підживлення: при посадці вносять нітроамофоску (500г)

Догляд:

Полив: протягом першого місяця після посадки рекомендується проводити поливання раз на тиждень по 1 відру на рослину. У суху пору сезону полив по 1,5-2 відра на рослину 2 рази на тиждень і дощування. Кипарисовики люблять вологі грунти; на сухих і в тіні крони рідшають. Молоді рослини в посушливий період вимагають більш частого й рясного поливу. Розпушування: неглибоке, 8-10см після поливу і прополювання бур’янів під молодими посадками. Мульчування: бажано мульчування торфом або тріскою шаром 7см. Обрізка: щорічно навесні видалення сухих пагонів. Стрижка в живоплоту помірна , не більше 1/3 довжини пагона. Формування крони по необхідності.

Ялина голуба

(P. pungens Engelm)

 

 

 

Опис:

Декоративна в будь-який час року. Найцінніше вічнозелене дерево до 25 м, а в природі до 45 м висоти, живе до 100 років. Крона пірамідальна. Гілки утворюють правильні щільні яруси, горизонтальні або звисаючі під різним кутом. Особливо гарні екземпляри, у яких гілки рівномірно розташовані правильними ярусами навколо стовбура від самої землі до вершини. Хвоя колючий, забарвлення її варіює від зеленої до світло-блакитний, сріблястого. За хороших умов вирощування хвоя живе 5-7 років, частіше 3-4 роки. Вважається стійкою породою до пилу й диму, але в умовах міста її необхідно не менше 5 разів на місяць обмивати водою. Світлолюбна. Вимоглива до родючості і вологості грунту, однак не виносить занадто родючого грунту і перезволоження. Добре переносить обрізку. Розмножується насінням, щепленням, зимовими живцями (45%). При живцюванні використані виробничі парники з водяним обігрівом, дозований туман 12 — 14%, ІМК в концентрації 0,01 відсоток. Інтродукованих у 1862 році. Рекомендується саджати в деякому віддаленні від доріг і промислових підприємств, на тлі газону, переважно на освітлених місцях. Зазвичай поодинокі екземпляри або невеликі групи висаджують на парадних місцях саду. Особливо гарна в поєднанні з ялиною сербської, ялицею одноколірної і т.д. Росте надзвичайно повільно, має досить щільну крону виключно конічної форми, діаметр стовбуру від 2 до 40 см.

Посадка:

Краще садити в захищених від вітру місцях. Коренева шийка на рівні землі. Якщо грунтові води знаходяться близько, необхідний дренаж, що складається з щебеню шаром 10-20см. Грунтова суміш: дернова земля, торф, пісок – 2: 1:1. Підживлення: при посадці вносять нітроамофоску (500г)

Агротехніка: полюбляє сонце, витримує як перезволожений, так і сухий грунт.

Вимоги до освітлення Світлолюбна; Вимоги до ґрунтів Cупіщані; Вимоги до вологості Помірні.

Одна з найкращих деревинних різновидностей колючої ялини, з характерним правильним габітусом і прекрасною сріблясто-блакитний забарвленням хвої. У віці 30 років вона досягає 10 м. у висоту. У неї дуже невисокі вимоги до умов вирощування і прекрасно росте в міських умовах. Рекомендується для поодиноких, солітерних посадок.

Догляд:

Полив: протягом першого місяця після посадки рекомендується проводити поливання раз на тиждень по 1 відру на рослину. У суху пору сезону полив по 1,5-2 відра на рослину 2 рази на тиждень і дощування. Ялини люблять вологі грунти; на сухих і в тіні крони рідшають. Молоді рослини в посушливий період вимагають більш частого й рясного поливу. Розпушування: неглибоке, 8-10см після поливу і прополювання бур’янів під молодими посадками. Мульчування: бажано мульчування торфом або тріскою шаром 7см. Обрізка: щорічно навесні видалення сухих пагонів. Стрижка в живоплоту помірна , не більше 1/3 довжини пагона.

Туя західна колоновидна

(Thuja occidentalis Columna)

 

Опис:

Дерево висотою 5-8м, діаметр крони до 1,5м. Щорічний приріст у висоту 15см, в ширину 5см. Крона конічна, густа. хвоя луската темно-зелена блискуча, зберігає забарвлення взимку. Використовується в одиночних посадках, в групах, живоплотах, алеях. До грунтів не вимоглива, але віддає перевагу родючим суглинкам.

Посадка:

Може рости на сонці і в півтіні. На сонячних місцях іноді страждає від коливань температури або висихає від морозу. Краще садити в захищених від вітру місцях. Коренева шийка на рівні землі. Якщо грунтові води знаходяться близько, необхідний дренаж, що складається з щебеню шаром 10-20см. Грунтова суміш: дернова земля, торф, пісок – 2: 1:1. Підживлення: при посадці вносять нітроамофоску (500г)

Догляд:

Полив: протягом першого місяця після посадки рекомендується проводити поливання раз на тиждень по 1 відру на рослину. У суху пору сезону полив по 1,5-2 відра на рослину 2 рази на тиждень і дощування. Туї люблять вологі грунти; на сухих і в тіні крони рідшають. Молоді рослини в посушливий період вимагають більш частого й рясного поливу. Розпушування: неглибоке, 8-10см після поливу і прополювання бур’янів під молодими посадками. Мульчування: бажано мульчування торфом або тріскою шаром 7см. Обрізка: щорічно навесні видалення сухих пагонів. Стрижка в живоплоту помірна , не більше 1/3 довжини пагона. Формування крони по необхідності.

 

 

Меню сайту